Abstract
Аналізуються процеси трансформації музичного мистецтва Казахстану в контексті змін, що відбулися на межі ХХ-ХХІ ст. Мета дослідження – виявити специфіку національного стилю та жанрової системи казахстанської музики,а також дослідити інтеграцію західних елементів у традиційні форми музичного мистецтва Казахстану. Методологія дослідження спирається на синтез джерелознавчого, культурологічного, мистецтвознавчого, аналітичного таестетичного методів, що забезпечують комплексний огляд предмета дослідження та систематизацію знань.Результати дослідження свідчать, що казахстанські композитори та виконавці не лише переосмислюють класичні форми, але й створюють оригінальні твори, що інтегрують сучасні тенденції у національні жанри музичного мистецтва. Такий синтез ґрунтується на етнічних і релігійних світоглядах, духовних цінностях, багатій культурній спадщині. Новизна дослідження полягає у репрезентації творів, які демонструють інноваційні підходи до музичної творчості в Казахстані. Етнічні й сучасні елементи, об’єднані на основі духовних і культурних цінностей, формують новий тип музичного мистецтва. У такий спосіб мистецтво відображає національну ідентичність і сприяє міжкультурному діалогу між Сходом і Заходом у світовому культурному просторі. Перспективи подальших досліджень спрямовані на подальше вивчення казахстанського музичного мистецтва у міждисциплінарному контексті для пошуку нових форм синтезу вокальних, аудіовізуальних, цифрових елементів, здатних розширити межі творчості і концертної практики та зберегти культурну ідентичність в умовах глобалізації.