Abstract
У статті розглядаються теоретичні основи оцінки цифрової компетентності людських ресурсів та рівнів цифрової грамотності в контексті цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано необхідність переходу до комплексної моделі вимірювання цифрових навичок, яка враховує рівень володіння технологіями та здатність продуктивно застосовувати ці технології у професійній, соціальній та освітній діяльності.Зазначається, що цифрові компетентності формують нову якість людського потенціалу, тим самим забезпечуючи стійкість економіки знань та її здатність адаптуватися до технологічних змін. У статті пропонується система показників для оцінки цифрової компетентності населення з точки зору складності, універсальності, репрезентативності та інтерпретованості результатів. Стверджується, що цифрова грамотність слугує основою, тоді як цифрова компетентність охоплює творче, аналітичне та критичне використання технологій. Особлива увага приділяється адаптації цих показників до умов Казахстану з урахуванням відмінностей в інфраструктурі, рівнях освіти та доступності Інтернету. Представлені результати можуть бути використані для подальших досліджень механізмів формування та розвитку компетентності в цифрових середовищах, структурних взаємозв’язків між елементами компетентності, а також сприятливих умов та факторів ризику, пов’язаних з цифровою трансформацією ринків праці.